Материалы для истории раскола. Часть 3. Том 6

Субботин Н. И. Материалы для истории раскола. Ч.3. Т.6. 1881

OCR
— 214



перстовъ, иъ щепотк своей, ту ерось пріемше
держатъ, и такоже нага испов дуютъ его по воплоіценіи, якоже Отда и Духа, кром воспріятія.
Глаголаша бо тіи еретицы, Діоскоръ и Евтихъ,
1
яко Христосъ плоть свою на з мли оставишБ ) и
2
нагимъ Божествомъ вознссося на небо ). Сего радп
собраіпася святыхъ отецъ въ Халкидон градЬ:і)
630, и т хъ еретиковъ обличиша и прокляша, во
Христ же Ісус , Сын Вожіи, два суіцесгва испов даша неразлучна во в ки, сир чь Божестпо и
челов чество совериіенно вкуп , и на небеса вознесшася съ плотію- пропов даша его. Тойже дарь
Анастасій по семъ не восхот посл довати святому
собору и преданію иравому святыхъ отецъ, якоже
и напгь московскій царь Алекс и Михайловичъ, —
уклонися иъ ересь Діоскорову, и настави своихъ
новыхъ патріарховъ вселенскнхъ, потакоішиковъ
своей погибели, а січірыхъ благочесгивыхъ святителей и пастырей церковныхъ, великихъ и малыхъ.
въ ссылки разосла, кои не покорилися его зломудрію, и четвортый соборъ святыхъ отецъ вс хъ прокля, неправо быти помышляя преданіе ихъ и уло5
;кеніе ^), И въ то врсмя патріархи гречестіи ) и
прочія власти ихъ вси еротицы быша, якоже и царь
ихъ; единъ токмо правов рный архимандритъ оста')
^)
*)
<)
j)

осшавы...
на небсса...
вп Ха.ікиОоіі}, ірадъ...
иредаиіп ихь і/.іоженіс..
ірсческіс...