История

Русская Историческая Библиотека издаваемая археографическою коммисиею. Том 4

Русская Историческая Библиотека издаваемая археографическою коммисиею. Т.4. Кн.1. Памятники полемической литературы в Западной Руси. — СПб., 1878

OCR
161 'ОПОРОНА УНІИ». СОЧ. ЛЬВА КРЁВЗМ, 1617 ГОДА- 162 техувсу, іак <шсе, іако у равіегге роД-
іе^аб пііеіі. 2. Йе па іо р!о\ѵпе равіегвіѵго ро ё.
Ріеігге павЦріІі рогг^Дпіе раріейочѵіе
Кгутвсу. 3. Йе Киё павга сЬггеві ёѵѵіеіу ргху-
і^іа ѵ оп сгав, кіеДу Сегкіеѵ Огеска
Ьуіа \у іеДпоёсі г Сегкт$ Кгугавка , у
сЬоС ві§ роіут Сегкіе\ѵ Оггеска оД Іеѵ
іеДпоВсі оДегѵаІа, Киё інаіо о іут лѵіе-
Дгіаіа у оѵвгет сг§зіо раігѵагсЬоіи піе
роДІе^аІа. 4. Йе теігороіііа у ерівсорі Кивсу,
рг/есі Іаі ДіѵііДгіевІа, піе Іеккотуёіпіе,
аіе иѵгайпіе.і^ іеДпоёС, ропіекг|Д гаііи-
нііоп%, оДпоѵіІі, ѵ кіогеу у іегаг вис-
сезвогоѵіе ісЬ віивгпіе іпѵаіг^, а ДгиДгу,
кіоггу іеу рггесг^, піе за па ДгоДге
гЬаѵіѳппеу. Сге^о ѵвгувікіеяо, га роіпос% Вой%,
кві^аті ватуті біоѵіейвкіті Доіѵо-
ДгіС сЬсегау. а кві^аті зіагойуіпуті,
піероДеугггапеті, іакіе у вігопа ргге-
сі\ѵпа та и віеЬіе, аІЬо тіеС тойе, &<1у
ісЬ ро 8\ѵоіс1і сегкіѵіасЬ у тапавіугасЬ
ровхика. Квіад: гаё, г кіогусЬ \ѵ сегкмуі
сЬѵ.гаР§ Рапи Во^и у ё\ѵі§іѵт іеуо оД-
Даіету, іеДпусЬге г іеДпе^ог Дгики ийу-
ѵату, а кіогусЬ лѵ Дгики піе іпавг, іе-
г квщаті ісЬ віагёті гдоДпе в%. Со
аіе ікпіе таіегіеу, хе ві§ іа тіто іп-
иа До тоѵіепіа оЬгаІа, рггусгупа іеві,
піе іуіко йе Іаіѵіеувга іеві кайДети До
роі§сіа, піе іуіко йе пат вігопа ргге-
сіѵпа ровроіісіе гаггцса, - ійеёту раріе-
йоѵі оДДаІі ровіивгейвіѵто, іпвгусЬ* піе
рггуротіпаі^с, аіе паѵі§сеу Діа іедо,
йе и іеу таіегіеу іѵвгувікіе іпвге га-
ѵіегаі% ві§ врогкі, кіоге кі§Ду Ьуіу
тіеДгу Рлсіппікаті а Огекаті. Деёіі
Ьо«іет раріей Кгутвкі іеві ргаѵДгіѵут
оПут равіеггет, кіогети СЬгувіив Рап
сп? се вѵоіе рогисгуі, іоС ѵе тозгувікісЬ
агіукиІасЬ игіагу віискаб ро тату: в!и- У ССЛАЯ ІІСТОРЯЧКСКЛЯ ВІІПЛІОТЕКА. которому ПОДЧИНЯЛИСЬ всѣ, какъ овцы,
такъ и пастыри. 2. Что Святому Петру, въ его глав¬
номъ пастырствѣ законно наслѣдовали
Римскіе папы. 3. Что наша Русь приняла святое
крещеніе въ то время, когда Греческая
Церковь находилась въ единеніи съ
Римскою Церковью, и хотя потомъ Гре¬
ческая Церковь оторвалась отъ этого
единенія, но Русь мало знала объ этомъ
и весьма часто не подчинялась па¬
тріархамъ. 4. Что. лѣтъ двѣсти назадъ, митро¬
политъ и Русскіе епископы не легко¬
мысленно, а разсудительно возобновили
это единеніе, временно заглушенное,
въ которомъ и теперь ихъ наслѣдники
справедливо пребываютъ; противящіеся
же этому не суть на пути ко спасенію. Доводы для всего этого мы, съ помо¬
щію Божіею, приводимъ изъ Славянскихъ
книгъ, древнихъ, несомнительныхъ, ко¬
торыя и сторона противная имѣетъ у
себя, или можетъ имѣть, если поищетъ
ихъ по своимъ церквамъ и монастырямъ.
Книгами же, по которымъ мы соверша¬
емъ въ церкви службу Господу' Богу и
Его святымъ, мы пользуемся тѣми же,
что и у нихъ и одного и того же изда¬
нія; если же мы пользуемся такими, ко¬
торыхъ въ печати нѣтъ, то онѣ сходны
съ ихъ [православными] древними руко¬
писными книгами. Что касается предме¬
товъ бесѣды, почему выбраны такіе, а не
иные,—причина не' только въ томъ, что
имѣлась въ виду легкость усвоенія содер¬
жанія книги каждымъ, не только то, что
противники наши [православные] обыкно¬
венно обвиняютъ насъ за то, что мы от¬
дались папѣ, но (не приводя другихъ при¬
чинъ), главнымъ образомъ, въ томъ, что
это содержаніе заключаетъ въ себѣ и всѣ
другіе споры, которые когда-либо были
между Латинниками и Греками. Пото- <> Библиотека "Руниверс1