Русская Историческая Библиотека издаваемая археографическою коммисиею. Том 4

Русская Историческая Библиотека издаваемая археографическою коммисиею. Т.4. Кн.1. Памятники полемической литературы в Западной Руси. — СПб., 1878

OCR
627 «ПАЛИНОДІЯ», СОЧ. ЗАХАГІИ КОНЫСТКПСКАГО, 1021 ГОДА. 628 Аравія, Сѵрія обонполъ Іордана, Кана-
Галилея и вся Палестина. О чомъ ка¬
ноны Нікейского собору (1, 6, 7) Хял-
кидонского (28). А въ жадпомъ соборѣ
такъ помѣстномъ, якъ и вселепскомъ
не находимо, абы біскупови Римскому
право и канонъ написано—патріархи,
митрополиты и епископы на всемъ свѣ¬
тѣ поставляти. Але зъ тыхъ и иныхъ
каноновъ не естъ допущено такъ Рим¬
скому,' якъ и Константинополскомѵ,
Александрійскому и Іерусалимскому —
одному въ другого ненадежную собѣ
епархію, подъ караньемъ изверженія,
втручатися. Бывало, впраздѣ, подъ часъ
преслѣдовали въ розныхъ епархіяхъ. и
діецезіяхъ, гдѣ хто моглъ достигнута,
православный епископове святили свя¬
щенники, епископы и митрополиты.
Вшакъ же посвятити въ ненадежной
собѣ діецезіи епископа, або патріарху—
не естъ заразъ монархою церковнымъ
быти. Посвятилъ *) Аѳанасій св. Фру-
ментія на епископство и до Индіи по¬
слалъ; тойже не толко по Египтскихъ
краинахъ, надъ которыми былъ ирёло-
жонымъ, але тежъ и по иныхъ наро¬
дахъ ходячи, которыхъ ено колвекъ
Аріадской ереси познавалъ быти, тыхъ
отдалялъ, а которыхъ розѵмѣлъ за пра¬
вославныхъ, тымъ церкви поручалъ.
Люциферъ, Сардікіи епископъ, Павлина
Антіохіи поставилъ, Акакій Кессарій-
скій посвятилъ Евдокіа, Константино-
нолского епіскопа; Мелетій епископъ
становилъ епископы въ Газѣ, въ Елев-
ферополи и въ Еліи, то естъ въ Іеру¬
салимѣ; Ѳеофилъ Александрійскій — Іоан¬
на Златоустого, Константинополского
епископа, поставилъ; Анатолій и Ака-
кі й, Констан тинополскіи епископове,
Антіохійскихъ святили; Ѳеогній Ііікей- 4) Ѳеодоритъ, въ книгѣ 1, глава 23; Созо¬
менъ, въ книгѣ 3, глава 20. скій и Ѳеодоръ Гераклійскій, еписко¬
пове, Македонія епископомъ Констан-
тинополскимъ посвятиди а). Сократесъ
въ книзѣ 4, въ главѣ 29, и Созоменъ,
въ книзѣ 6, главѣ 38, пишутъ, 'ижъ
Моѵсей пустелникъ, гды не хотѣлъ отъ
Лукіа, Александрійского епископа, аріа¬
нина, посвятитися, былъ проваженъ до
тыхъ, который были на выгнаню 3) пра¬
вославныхъ епископовъ, отъ которыхъ
былъ посвяченъ епископомъ, и до Са-
ракіновъ удался, гдѣ былъ званый и
прошеный. Хроника Скитизы пишетъ,
ижъ Стефанъ, братъ царя Леона Філо-
софа, посвяченъ былъ на епископство
Константиноиолское отъ Кессарійского
митрополита Ѳеофана: ижъ Іраклійсвій
архіепископъ умерлъ былъ 4). А такъ якъ тымъ помененнымъ не
прииисуемо права, такъ надъ тыи епар¬
хіи, гдѣ посвятили епископовъ, якъ
тежъ и гіа всѣ церкви по всѣхъ наро¬
дахъ святити епископы, митрополиты и
патріархи, такъ и Римскому не може-
мо того, признати—оттоль же онъ гдѣ
зъ припадку, або зъ потребы якой, або зъ
особливого якого пошанованя святилъ
епископа. Которому жаднымъ соборовымъ
канономъ болтъ права не естъ позволено
въ посвячаню епископовъ, але такъ мно¬
го, якъ и кождому зъ епископовъ.
Гдмжъ канопы росказуютъ, абы кождый
епископъ былъ ставленъ отъ епархіи
епископовъ, або митрополита, а не отъ
Римского бискуна; а патріархи и архі- *) Ѳеодоритъ, въ книгѣ 3, глава 4; Со
кратъ, въ книгѣ 2, глава 33; Епифаній, въ
ереси Мелетіанской; Сократесъ, въ книгѣ
6, глава 2; Леонъ папа, посланіе 50 и 57;
Синили кій папа, посланіе 13 *и 15; Созо¬
менъ, книга 3, глава 6. 3) Въ подлинникѣ ошибка: «по визеаню*.
У Толстова правильно. 4) Балсамонъ, 2: Константиноп. сѵнод.
канонъ 3; Халкндон канонъ 12. Библиотека "Руниверс1