Первые дни христианства. Часть 2-я

Фаррар Ф.В. Первые дни христианства. Часть 2. - С.Петербург, 1888

Содержание
OCR
ПРИМѢЧАНІЯ КЪ ТЕКСТУ. 827 і«в) Трактаты Тертулліана Юе Согопй МіШів составляютъ лучшее тол¬
кованіе на эти изреченія. Тертулліанъ упоминаетъ объ одной изъ этихъ грубыхъ каррика-
туръ, именно о фигурѣ съ одной подкованной ногой, носящей тогу'' :съ
книгой въ рукахъ и длинными ослиными ушами, подъ которой подписано»
«Богъ христіанъ, Онокоитъ». Онъ говоритъ, что христіанъ въ дѣйстви¬
тельности обвиняли въ боготвореніи головы осла (Ароі. 16; ай Наіі. і. 16).
На эту же самую нелѣпую клевету, вмѣстѣ съ многими другими, наме¬
каетъ и Минуцій Феликсъ, Осіаѵ. і- 9: «Аийіо еов іигрізБІтзе ресийів
сариі. авіпі... ѵепегагі». Христіане были поэтому называемы Авіпагіі.
Подобныя же клеветы направлялись противъ іудеевъ. Тас. Ніві. ѵ. 4;
РІиб. 8утр. іѵ. 5, § 2; Йов. с. Аріоп. п. 7. і4в) Тег4. Ароі. 14. 14Э) Ерісіеіив, Біввегі. іѵ. 7, § 6; Магс. Аигеііив, хі. 3, фіХі) ларата^і;. 15°) «Іп&епв птііііийо». Фраза эта тождественна съ гсоХЬ кХ^Йое Климента
Римскаго (Ер. ай Сог. і. 6), и оуХо; тсоХос Откр. ѵп. 9; хіх. 1, 6. Тѳр-
тулліаннъ говоритъ, что «Неронъ былъ первымъ, кто свирѣпствовалъ
кесаревымъ мечемъ противъ секты, которая особенно тогда возросла въ
Римѣ» (Ароі. 5). 151) Срав. Ого в. Ніві. ѵп. 7, «(Него) ргішив Еотэе СЪгівііапов вирріі-
сіів еі тогііЪив айесіі ас рѳг отпев ргоѵіпсіав рагі регвісиііопе
ехсгисіагі ітрегаѵіі;; ірвит потеп ехііграге сопаіив Ьеаі.іввіто8 СЬгівііі аро-
віоіов Реігит сгисе, Раиіит ^Іайіо оссійіі». 152) Отсюда выраженія «цигевШвяітае роепэе» и «сгийеііввішге цигевііо-
пев» (8и 1р. 8еѵ. Ніві. п. 96). 1Г’8) См. объ этой іипіса шоіевіа—Ьисг. ш. 1017; Йиѵ. ѵш. 235,
і. 155, е4 іЪі 8сЬо1. 8еп. Ер. хіѵ. 5, «Ніаш іипісаш аіішепіів і^піиш еі
Шііат ѳі іехіаш». М а г 1. Вресіас. Ер. ѵ. х. 25; Ариі. ш. 9, х. 10;
Тегі. Ароі. 15,50 (вагтепйсіі... вешахіі); ай Матѣ. 5; ай 8сар. 4; ай
Иа!. і. 18, «іпсепйіаіі іипіса.». Егіейійпйег, Війеп&евсЬ.
Еошв, п. 386. 164) СЪ а траппу, Ъев Сёвагв, іѵ. 159. 155) 8иеі. Са1і&. 57. 15е) Лпѵ. 8аі. ѵш. 187, «Ьаигеоіиш ѵеіох еііаш Ьеле Ъепіиіив е^іі»,
актеръ «не способенъ былъ перелетѣть чрезъ крестъ». Н а г і. 8ресіас. ѵп,
«Нийа Саіейопіо віс ресіога ргзеЬніі игво. Коп Шва репйепв іп сгисе Баигеоіив
ѴіѵеЬапі Іасегі шешЬгів вііДапііЬив агіив... Іп цио циае биегаѣ 6аЬи 1 а,
роепа би і і». См. 8иеі. Саіив, 57. I. Флавій (АпМ. хіх. 1, § 3) наме¬
каетъ на этотъ страшный случай, равно какъ и Тертулліанъ, въ темномъ,
но замѣчательномъ мѣстѣ, айѵ. Ѵаіепі. 14, «пес ЪаЪепв вирѳгѵо іаге
сгисеш... фііа пиііиш Саіиііі Ьаигѳоішп биегіі ехегсібаба». 1Б1) Магі. ѵп. 8, 21, ѵш. 30, х. 25; сн. НеатріСоцеѵоі Евр. х, 33. 1Г’8) Это «Торо Фарнезе» было занесено въ Римъ съ Родоса во вре¬
мена Августа и послужило образцомъ для этой живой картины (Рііп.
хххѵі. 5, 6; Ариі. Меіат. ѵі. 127; Ьисіап, Ьисіив, 23; Еепап,
Іі’АпІесЬгіві., 171; Тегѣ. Ароі. 15; Р1 иі. Бе 8ег& Йит. Ѵіпй. 9:
кбр аѵіёѵтЕ; ёх ті); аѵйіѵ^е ехеіѵцс хаі^поХотЕХоое ёс8т)То;; ,8 С ІІ1 Ѳ §■ О ], РЬІІОБ Й.
ѲевсЪ. I. іх. р. 332.. 159) «ВресіаЬаі вшага^йо» (Рііп. Н. N. хххѵп, 57). 1ео) 8. Сіеш. ай Сог. I, 6, ѣіа ?^Хоѵ 8иі>у8еіоаі уоѵаіХЕ; ЛаѵаІЬе; хаі
Дірхаі аіхісріата Беіѵсс хаі аѵбоіа кайоооаі ётгі тоѵ т>]с кіотеш; ^Ё^аюѵ ^рбиоѵ хат'^ѵтгсаѵ хаі ?Ха|Зоѵ •уёрае-увѵѵаТоѵ аі аоЙеѵеТ; тш осиріаті. ' : •'*' . . • .**•>.» * -У*.