Первые дни христианства. Часть 2-я

Фаррар Ф.В. Первые дни христианства. Часть 2. - С.Петербург, 1888

Содержание
OCR
ПРИМѢЧАНІЯ КЪ ТЕКСТУ. •В-25 104) 8пеі. Сіаий. 29. 105) Тацитъ говоритъ на два года; но см. Мегіѵаіе; ѵ. 517, ѵі 88. 10е) Светоній думаетъ, что разсказъ этотъ возникъ по поводу змѣиной шкуры, которую мать его дала ему въ качествѣ амулета и которую онъ;въ
теченіе нѣкотораго времени носилъ въ браслетѣ (Мег. 6). 10'7) Она вышла въ замужество въ 49 г. по Р. Хр. и отравила своего
мужа въ октябрѣ 54 г. ГЛАВА IV. 108) Егоийе, Нівб. ѵп, 511. ,09) Нибуръ. 11°) «Ппитп еві іпехрщ'паЪіІе типітепіит атог сіѵіит» (8еп. Бе
Сіетепі. і 19, 5). И1)Какъвидно изъ надписейЕгаігев Агѵаіек(Бе Еовві,Ви11. АгсЬёоІ. 1866). 112) 8пе1. Иег. 3; Біоп Савв. ьхі, 16. 113) Тас. Апп. хіѵ. 13. 114) 8иеѣ. №ег. ьххх, 29, 30; Біоп Савв. ьхі. 4, 5. 11Г’) Сынъ ІОнія Силана, котораго Гаій назвалъ «золотой овцей» (Тас’
Апп. хѵі. 9). 116) Тас. Апп. хѵі. 21. *1'7) Тас. Апп. хѵ. 67 (сн. 38); 8иеі. Иег. 38; Біоп Савв. ьхш.
16; Рііпу, Н. N. хѵп. 1, 1; за ними слѣдовали Орозій, Сульпицій, Северъ,
Евтропій и проч. ,18) Вепап, Ь’АпіесЬгіві. р. 144. 119) Біоп Савв. ьхп. 29; .Т и ѵ. ѵш. 221. Евтропій говоритъ, что онъ
сожегъ Римъ: «Ш вресіаспіі е^пв ітаргіпет сегпегеі циаіі оііт Тгоіа саріа
еѵавегаі». Амперъ говоритъ: «Ропг тоі .і’іпсііпе й І’айтеіѣге» (Ніві. Вот.
п. 56). Ренанъ думаетъ, что эта поэма могла послужить поводомъ къ ино¬
сказанію, что онъ игралъ на своей лирѣ надъ развалинами своей страны,
что впослѣдствіи было принято за буквальный фактъ. 12°) 8 и е і. Кег. 43. 121) Единственное обстоятельство, которое, невидимому, можетъ оправ¬
дывать его отъ нѣкоторыхъ изъ этихъ побужденій, состоитъ въ томъ, что онъ
былъ въ Аятіи, когда начался пожаръ, и прибылъ въ Римъ лишь въ третій
день его, когда пламя разливалось уже до садовъ Мецената и его собствен¬
наго «Бопшв Тгапвіѣогіа» (Тас. Апп. хѵ). Покойный Люисъ пытался «обѣ¬
лить» характеръ Нерона, но доказательства противъ него слишкомъ едино¬
гласны, чтобы ихъ можно было устранить. 122) Ѵіг&. -®п- ѵш, 271; Но г. ОД. 123) Біоп Савв. ьхш, 18. 124) См. Аи&. Бе Сіѵ. Беі, хх. 19; Ьасіапі. Біѵ. ІпвМ. ѵп. 16; Бе
М о г 1. Регзес. п, ай йп., СЬгувовй. іп 2 ТЬевв., Нош. іѵ; 8п1р. 8еѵ.
Ніві. п, 29; 40, 42; Біаі. п, ай йп.; йег. іп Бап. хі; Огас. 8іЬу11. іѵ.
135 — 138, ѵ. 362, ѵш. 1, 153; Стихи Коммодіана въ 8рісі1е§;. оі
Воіевшев, Рагів, 1852. 125) Рим. хш. 1—7; Тит. ш. 1; 1 Петр. п. 13. См Тегі. Ароі. 29—33. 126) 8иѳ4. Вот. 15. 127) См. «Жизнь и труды св. ап. Павла» гл. ЕѴІ. 128) Тас. Апп. хш, 32. 123) Рим. хѵі. 11; Филип.іѵ. 22; «Жизнь и.труды св. ап. Павла», гл. ХХХѴН. ,3°) 8пеі. Сіайй. 25. 181) Это, очевидно, заключается въ выраженіи «вцЪйійіі геов» Тас.
Апп. ѵ. 44. 132) 1 Петр. іѵ. 14; Іак. п. 7. Едвали можетъ быть сомнѣніе, какъ
я и показалъ въ своемъ сочиненіи «Жизнь и труды св. ап. Павла» (конецъ
гл. ХѴІ), что названіе «христіанинъ-»—столъ странное по своему*составу
и однакоже столь выразительное,—было прозвищемъ изобрѣтеннымъ остро: